Інтерактивний захід «In Vivo: CRISPR»: студенти ПДМУ досліджували межі генетичного втручання
Тема заходу – «Зміна генотипу ембріона: прорив у світі медичної генетики чи відхід від етичних принципів?» – об’єднала студентів навколо однієї з найактуальніших і найдискусійніших проблем сучасної медицини та біоетики.
Захід розпочався з лекційної частини, під час якої учасники ознайомилися із сучасними методиками редагування геному ембріона, зокрема технологією CRISPR, можливими наслідками генетичних втручань, реальними випадками застосування таких методів, експериментальними дослідженнями та перспективами розвитку медичної генетики.
Представниця комітету SCOME (Радміла Чумакова) висвітлили науково-медичний аспект проблеми: технічні можливості генетичного втручання, потенційні ризики для здоров’я ембріона та можливі довгострокові наслідки.
Водночас представник комітету SCORP (Антон Кутімов) акцентував увагу на етичних і моральних дилемах, зокрема принципі «не нашкодь», автономії майбутнього життя, праві на генетичну недоторканність та можливих соціальних і психологічних наслідках розвитку подібних технологій.
Після теоретичної частини учасники долучилися до інтерактивної симуляційної гри «Архітектори геному». У межах гри команди отримували ролі генетичного інженера, біоетика, юриста та журналіста, що дозволило комплексно оцінювати процес створення зміненого генотипу ембріона.
Протягом п’яти етапів розвитку ембріона учасники працювали з різними генетичними модифікаціями – інтелектуальними, фізичними, емоційними та медичними характеристиками. Додаткові події, які моделювали вірусні загрози, наукові прориви або суспільні скандали, впливали на перебіг гри та змушували команди адаптувати власні рішення. Генетичні інженери обґрунтовували наукову доцільність і ризики втручання, біоетики оцінювали моральні аспекти рішень, юристи аналізували їхню правову допустимість, а журналісти визначали суспільний вплив та репутаційні наслідки.
Наприкінці гри команди оцінювалися за кількома критеріями: рівнем генетичного прогресу, етичним балансом, соціальним впливом та відсотком ризику. Перемогу здобувала команда, якій вдалося досягти найкращого співвідношення між науковим результатом, безпечністю та етичністю рішень.
Завершився захід відкритим обговоренням результатів, під час якого учасники мали можливість поділитися власними думками, поставити запитання та обговорити межі допустимого втручання в людський геном.
«In Vivo: CRISPR» став не лише інтерактивним освітнім заходом, а й простором для формування критичного мислення, міждисциплінарної дискусії та глибшого розуміння взаємозв’язку між науковим прогресом, біоетикою та суспільством.
