https://www.pdmu.edu.ua/news/chergove-zasidannya-asociaciyi-hirurgiv-poltavshchini-rozpochali-bilya-memorialu-pam-yati-rodini-sklifosovskih-shcho-novogo-tam-pobachili 

Чергове засідання Асоціації хірургів Полтавщини розпочали біля меморіалу пам’яті родини Скліфосовських: що нового там побачили

       Лікарі, аспіранти, меценати, священнослужителі, краєзнавці та журналісти вже традиційно зібралися на місці поховання родини відомого вченого-хірурга Миколи Скліфосовського, що у селищі Яківці під Полтавою, щоб засвідчити свою шану лікарю, а цього року ще й звернути увагу всіх присутніх на віднайдений та встановлений влітку цього року надмогильний знак наймолодшого сина лікаря Миколи Скліфосовського — Вадима. Нагадаємо, що ініціювали встановлення цього пам’ятного знака, як і двох інших, віднайдених раніше, саме полтавські хірурги, серед них і проректор ПДМУ з науково-педагогічної та лікувальної роботи, професор Ігор Ксьонз.

«Мені у січні місяці зателефонував  полтавець Анатолій Кінько і сказав, що у нього на подвір’ї зберігається вже майже 5 років пам’ятний знак наймолодшого сина Скліфосовського Вадима. Було прийняте рішення викупити цей пам’ятний знак і встановити його поряд з могилою батька».
 
Табличка з цитатою лікаря зі світовим визнанням на місці поховання родини Скліфосовських нагадує відвідувачам про вічні життєві  істини і звучить сьогодні надзвичайно щемно, як цінний заповіт для нащадків: «Народ, який уміє шанувати пам’ять своїх великих предків, має право спокійно дивитися у майбутнє». Важко уявити, скільки подій  сталося за останні 120 років на землі Яківчанській, зокрема й на місці поховання великого лікаря. На жаль, полтавцям все було не на часі шанувати пам’ять про відомого в усьому світі лікаря-науковця, який останні 4 роки свого життя прожив у Яківцях, лікував місцевих селян безкоштовно  і, до речі,  вільно говорив українською.

Полтавський дослідник та краєзнавець Леонід Булава, автор книги про історію Яківців констатує, що майже півстоліття могили родини Скліфосовських (сімейний склеп ) перебували у занедбаному стані, а в 1920-х роках були ще й спаплюжені та пограбовані. Надгробні пам’ятники вивезли у невідомому напрямку. І як з’ясувалося пізніше, деякими з них облаштували підмурки для колгоспної комори, що знаходились на території нинішнього селища Вакуленці.

Тільки у 1966 році місце захоронення родини Скліфосовських вперше трохи впорядкували, а поряд заклали парк.  Сталося це з нагоди міжнародного форуму хірургів та за ініціативи його учасників.

Леонід Булава подарував під час зустрічі свіжі два примірники науково-краєзнавчого видання «Монастирська гора, Яківці, Шведська могила та Поле Полтавської битви», що вийшли у світ 2024 року: один -  рецензенту книги, професору Університету  Ігорю Ксьонзу, інший – народному музею історії ПДМУ.

У 2009 році на місце захоронення встановили автентичні відреставровані надгробні пам’ятники Миколи Скліфосовського та його сина Володимира, і знову облагородили територію, яку за цей період встигли знову пограбувати. І ось у 2024 році маємо ще один загублений у нетрях історії пам’ятник наймолодшого сина Вадима, що завдяки нашим хірургам з ПДМУ буквально з металобрухту потрапив на своє місце. Так, сучасні лікарі-хірурги  отримали чергову нагоду зібратися біля могили напередодні форуму, щоб вклонитись лікарю, згадати  його здобутки, поговорити про його нащадків, роздивитись віднайдений надгробок сина Вадима та надихнутися на виховання молодого покоління  та щоденну кропітку працю лікаря, якої  у  воєнний час вдосталь.

  До речі, тема цьогорічного обговорення хірургів області, як зазначив голова Правління Асоціації хірургів Полтавщини, професор, завідувач кафедри хірургії № 2 ПДМУ Володимир Шейко – «Надання допомоги при масовому поступленні постраждалих» на основі трагедії, що сталася 3-го вересня цього року у Полтаві. 





Комментариев нет:

Отправить комментарий